- Більше смутку, як радості.
- Посиди, смутку, в кутку.
- Лиха та радість, по котрій смуток наступає.
- Можна й мовчки своє серце з'їсти.
- Бодай не діждати своє серце на шматки рвати.
- Іржа залізо їсть, а печаль – серце.
- Мов у воду опущена.
- Як не свій ходить.
- Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх.
- Ой жалю мій, жалю, ох і жалю не помалу: упустив долю, упустив щастя, та вже й не піймаю.
- Згине туга – буде друга.
- Радість красить, а печаль палить.
- Турбота-мати не дає спати.
- Нудьгу годую, журбу сповиваю, а сум колишу.
- Сушить чоловіка не робота, а турбота.
- Журба не сонце, а сушить добре.
- Журба гірша, як хвороба.
- Журба плугом по серцю оре.
- Не потурай журбі: вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю!
- Нехай журиться кобила – у неї голова велика, а нам чого?
- Не журися – якось та буде!
- Все те перетовчеться та перемелеться.
- Журиться, а чого іще треба? Хіба лиха.
- Журба та горе з ніг звалить, а біда землею привалить.