Якось один вельми впливовий та заможний пан запросив до себе на гостину Рамакрішну. Вражений розумом та мудрістю свого гостя, пан покликав його на врочистий захід, що мав відбутися наступного дня. Мовляв, на тому заході зберуться геть усі наймудріші та найвпливовіші люди столиці. Рамакрішна зголосився, і тоді господар поцікавився:
– Сподіваюся, ви знайдете для себе якесь убрання, підхоже для такого пишного заходу?
– Моя полотняна одежина звична для мене, – мовив Рамакрішна, – і я ніколи в житті не носив чогось іншого.
Пан похитав головою й мовчки провів гостя. А вже надвечір до Рамакрішни завітав посланець і повідомив, що на тому заході його вже бачити не хочуть...