Якось Сократ разом з одним дукою подався в мандри. Аж раптом до них долинула чутка, буцімто неподалік бешкетує зграя безжальних розбійників.
– Ох, лихо мені, якщо вони мене впізнають! – скрикнув багатій.
– Ох, лихо їм, якщо вони мене не впізнають, – вишкірився Сократ.