Якось учень попросив свого вчителя відкрити йому чергову істину. Вислухавши прохання, майстер наказав юнакові щодня протягом трьох років переносити з долини по кілька каменів і складати їх у русло пересохлого струмка.
Минув час, і в руслі струмка утворилася гатка з каміння. Коло неї зібралася вода з розталої криги, і вийшов гарний ставочок.
– То яку істину ти побачив у моїй науці? – поцікавився майстер.
– Велике твориться частинами, учителю, – шанобливо вклонився учень.