На одному з уроків Будда наказав учням дати якусь обітницю, аби випробувати власну силу волі. Перший учень заприсягнувся не спати впродовж трьох днів, другий – не говорити протягом семи днів, третій – не їсти два тижні, а четвертий – три дні не пити. Отже, кожен учень від чогось відмовився.
І от розпочалися тяжкі дні випробувань. Той учень, що дав обітницю не пити, першого дня почувався пречудово, ба навіть легко видерся на гору, де відбувалося навчання. Другого дня йому стало зле, і він заледве дошкандибав до вершечка гори. А вже третього дня горопаха падав із ніг і божеволів від спраги. Саме тоді, коли він мало не зомлів, на шляху йому трапився струмок. Почувши спокусливий плескіт, учень нахилився, зачерпнув долонею чисту, прохолодну воду і вже підніс був її до вуст – аж тут згадав про обітницю. Виливши воду, він знайшов Будду і з утіхою розповів, що спромігся не порушити обіцянки. Проте Будда тужливо звів на нього очі й відказав:
– Так, ти гідно витримав випробування і переміг. Але через це ти втратив найцінніше – свободу!