Мудрі люди розповідають, буцімто почув якось віслюк, як тьохкає соловейко, і, зачарований його голосом, запитав:
– Скажи-но мені, друже, чим ти сьогодні снідав? Завдяки чому та так гарно співаєш?
– Мій сніданок складався з роси та повітря, – відповів соловейко.
Віслюкові страшенно закортіло мати такий самий солодкий голос, як у пташки, тому він широко роззявив пащу і заповзявся дихати. При цьому від звичного харчування горопаха відмовився.
Отак і здох.