Одного разу якась пташечка всілася на щоглу саме перед тим, як корабель вийшов у море. Та невдовзі вона помітила, що довкола нема ані дерев, ані луків – лише вода. Тоді пташка подалася на північ, аби знайти землю, одначе нічого не побачила і повернулася на щоглу. Затим вона майнула на південь – і знову не виявила жодного натяку на землю. Тож, стомлена і змучена, пташка вдруге повернулася на щоглу.
Вона ще довго літала в усіх напрямках, проте не знайшла нічого, крім безмежної води. Зрештою пташка лишилася на щоглі й подумала, що їй і тут непогано ведеться.