Якось, утомившись від пекучого сонця, зайшов лев до печери, аби трошки перепочити. Розлігся він на прохолодному камені й уже був задрімав, коли через нього перестрибнула миша. Здригнувшись, лев звівся на рівні ноги й розгублено помотав головою. Він був такий засмучений, що мало не плакав, і це помітила лисиця.
– Овва! Такий здоровань – і мишки перелякався! – почала кепкувати вона.
– І зовсім я не злякався, – образився лев. – Просто мені нестерпно думати, що крихітна мишка нахабно перестрибнула мене, царя звірів!
Отак і в людей: шляхетним особинам кпини та образи видаються гіршими за смерть!