Якось паслася коза понад самим урвищем. Побачив її вовк і хотів був зжерти, проте не наважився видряпатися на стрімку скелю. Тоді сказав він козі:
– Агов, бідолашко! Чому ти залишила теплу землю, зелені луки, затишну долину, промінявши все це на голу скелю? Якщо ти зірвешся у провалля, то миттєво загинеш!
– Невже ти піклуєшся про мене більше, ніж про самого себе? – всміхнулася коза. – Я чудово розумію, що, зійшовши в долину, стану твоїм обідом!
Є такі люди, які радять робити не те, що корисніше тобі, а те, що вигідно їм самим.