В одному селі мешкали два воїни. і обидва вони були одружені. Мудрий і досвідчений вояка побрався з негарною та буркотливою жінкою. а молодому, який лише нещодавно опанував шлях меча, дісталася лагідна красуня.
Якось друзі вирушили у воєнний похід і дорогою почали теревенити.
– Нащо ти одружився з такою недоброю і потворною жінкою? – запитав молодик свого приятеля.
– Бо вона вірна і роботяща, – мовив той. – Але це не єдина причина. Колись я не міг опанувати бурхливих поривань своєї буремної душі, а ця жінка зміцнила мій дух, виправивши той недолік.
Надвечір, коли друзі вже зупинилися на ніч у маленькій хатинці, молодий вояка затужив за своєю красунею. Зізнавшись про це приятелеві, він почув таку відповідь:
– Воїн частіше перебуває у походах, аніж удома, тож дуже тяжко живеться тому, хто сумує за домашнім затишком і лагідною дружиною. Це ще одна причина, що вплинула на мій вибір супутниці життя.