Якось один відомий дзенський майстер приймав у себе професора університету, якому дуже кортіло порозпитувати його про дзен. Майстер насипав чай. Наповнивши чашку гостя по вінця, він, одначе, продовжував лити. Професор дивився-дивився на те, як гарячий напій переливається через край, а потім не витримав і скрикнув:
– Вона ж повна! Більше не вміщується!
– Тепер ти розумієш, що означає повна чашка? – відказав майстер, – Так само і ти сповнений власних знань, думок та суджень. То як я можу показати тобі дзен, якщо ти ще не звільнив свою чашку?