Розмовляючи з відлюдником, один торговець запевняв, що його статки цілком позбавляють його необхідності догоджати чиїмсь забаганкам та примхам.
– Отакої! – вигнув брову відлюдник. – А скажи-но, друже, коли ти вибирав місце для зупинки свого каравану, який чинник був для тебе вирішальним: гарний краєвид чи наявність корму для худоби?
– Звісно, я вибрав це місце тому, що там повно соковитої травички, – відповів торговець.
– От бачиш, хоч ти й заможний, а все одно повсякчас намагаєшся вдовольнити смаки худоби! – зареготав відлюдник.