Жив собі колись один заможний і шляхетний пан. Якось завітав до нього старий друг, і пан, щедро нагодувавши гостя, мовив:
– У мене є один-єдиний глечик зі старим вином. Довгий час бережу його для такого гостя, як ти.
– Гаразд, неси сюди! – зрадів друг.
Тоді чоловік гукнув своєму косоокому синові:
– Гей, хлопче, зганяй на горище і візьми глечика з вином. Принеси його нам – ми покуштуємо цей чарівний напій! Тільки будь обережним, не розколоти глек.
Видряпавшись на горище, хлопчина побачив цілих два глеки (він бо все ж таки косив). Тому вирішив повернутися до батька і спитати, який із двох глечиків йому потрібний. Батько вельми розгнівався, адже гість міг подумати, що він його надурив, сказавши, ніби має всього один глек.
– Ну що ти за бовдур! – спересердя крикнув він. – Якщо там два глечики, то розбий один, а другий негайно принеси сюди!
Отож, опинившись на горищі вдруге, косоокий хлопчина схопив ціпок і гахнув один із тих глечиків, що бачив просто себе. Та зненацька обидва глеки розлетілися на друзки...
Коли малий приплентався до батька, вигляд у нього був украй спантеличений.
– Я розтрощив один глечик, як ти й казав, – прожебонів він, – але не розумію, куди подівся другий?..
– Це не твоя провина, синку, – зітхнув господар. – Просто ти косоокий, і тому в твоїх очах усе подвоюється... Не варто було давати тобі таке завдання...