Один султан видав наказ, що забороняв мешканцям міста споживати страви і трунки, якими ласував сам володар.
Невдовзі потому один пан приготував царську страву й покликав іншого пана пообідати гуртом. Набивши черево, гість написав цареві наклеп на господаря, що пригощав його забороненими смаколиками: мовляв, він сам усе бачив, тому не може приховати такий злочин від володаря!
У відповідь наклепник отримав послання, написане на зворотному боці його власного листа: «Ми складаємо тобі пошану за вірність і суворо засуджуємо порушника нашого наказу. Зокрема, за те, що він не вміє зберігати таємниці й відкриває їх таким, як ти!»