Один влучний стрілець вирішив влаштувати полювання на диких віслюків. Узяв він лук та стріли і глупої ночі пішов до лісу.
Невдовзі до нього долинуло цокотіння копит – то наближалося стадо. Не гаючи часу, чоловік чимдуж натягнув тятиву і випустив першу стрілу. Але його вистріл вийшов таким потужним, що стріла пройшла тілом тварини наскрізь і вдарилась об скелю.
Почувши звук удару металу об каміння, чолов’яга вирішив, що не поцілив здобич, і випустив другу стрілу. І знову вона простромила тварину, вилетівши з іншого боку і ввігнавшись у скелю. Стрілець вирішив, що й цього разу промахнувся, тому випустив поспіль третю, четверту, п’яту стрілу...
Щоразу він чув той самий звук і на п’яту спробу роздратувався так, що спересердя зламав лук!