Якось уночі один східний володар побачив уві сні жахіття – буцімто в нього поспіль випали геть усі зуби! Розхвилювавшись не на жарт, він покликав до себе тлумача снів. Вислухавши можновладця, той скрушно зітхнув:
– Володарю, на превеликий жаль, мушу тебе засмутити. Невдовзі ти втратиш один по одному всіх своїх близьких...
Такі слова дуже розгнівили можновладця, і він наказав кинути провидця до в’язниці, а натомість покликати іншого. Новий тлумач дуже уважно вислухав, що наснилося володарю. Вислухав і всміхнувся:
– Радій, о ясновельможний! Тобі судилося пережити всіх своїх родичів!
Владика потішився і щедро винагородив провидця за його віщування, що неабияк здивувало челядників.
– Адже ти повідомив йому те саме, що і твій бідолашний попередник! То чому його було покарано, а тебе – ні? – розпитували вони.
Відповідь тлумача була такою:
– Згоден, ми однаково прочитали той сон. Але важливо не те, що ти сказав, а те, як сказав!
Усе почалося з кішки
У маленькій халупі серед лісу жив собі відлюдник. Щоночі всю його хату запруджували щури, і це вельми дратувало чоловіка. Аби зрештою позбавитися шкідників, він приніс додому кицьку – мовляв, нехай полює. Звісно, відтоді щури зникли з його оселі, проте відлюдникові довелося піклуватися про кицьку – а вона вимагала молока!
Оскільки в лісі молоко не продавали, неборака мусив придбати корову. Завдяки їй молока стало вдосталь – ба навіть більше, ніж потребувала і кицька, і він сам. Тоді чолов’яга подумав: «Якби тут поралася господиня, вона допомагала б мені й по-справжньому піклувалась би про все – і про корову, і про молоко».
Отож він одружився. А невдовзі потому, як з’явилася дружина, у сім’ї понароджувалися дітлахи.
Отак із звичайнісінької кицьки розпочалася гра без кінця і краю.