Жив собі вбогий дроворуб. Щодня він рубав дерева в найближчому лісі, а затим відвозив їх у місто і продавав на тамтешньому базарі. Отим і заробляв.
Та одного дня лісовою стежиною крокував мудрець. Побачивши дроворуба за роботою, він порадив іти далі в ліс, додавши:
– Простуй уперед, нікуди не звертай.
Дроворуб дослухався цієї поради і подався вглиб лісу. Так він ішов доти, доки не побачив величезне сандалове дерево. Потішений такою знахідкою, чолов’яга зрубав дерево і відвіз на базар стільки дровиняк, скільки зміг забрати. Утім, отримавши непогані гроші, дроворуб замислився, чому це мудрець не наказав йому чимчикувати до сандалового дерева, а порадив просто йти вперед.
Тому наступного дня він знову вирушив у мандри лісом і йшов доти, доки не виявив родовища міді. Набравши якомога більше коштовного металу, чолов’яга продав і його, завдяки чому вельми збагатився. Але за день він пішов іще далі в ліс – і натрапив на срібло. Затим дроворуб знайшов золото, потім Діаманти, а тоді злидні покинули його оселю назавжди!