Один чоловік повсякчас мріяв про краще життя. Йому не подобався ні його будинок, ні одяг, ні статки. Тому в його голові часто-густо зринало запитання: чому хтось має все, про що можна лише мріяти, а він – анічогісінько? «От якби я мав великий дім, вродливу дружину і купу грошей, тоді був би цілком щасливим!» – думав він.
І от одного разу цей чоловік зустрів чарівника, а той пообіцяв:
– Я готовий допомогти тобі. Кажи, чого бажаєш, – все виконаю!
Зрадівши, чоловік вигукнув:
– Хочу великий гарний будинок! І дружину-вродливицю! І багато-багато грошей!
Тієї ж таки миті він опинився коло розкішного будинку з чималою калиткою в руках, а на ґанку його очікувала неймовірна красуня.
Минали дні, місяці, роки... Гроші в чоловіка не переводилися, та й усе інше в житті не змінювалося. Він сам собі ставив запитання: чого можна ще хотіти, коли все є? Адже щасливим він так і не став...
«У моїй величезній оселі надто самотньо, – подумки скаржився горопаха. – Красуня-дружина вже не тішить мене. І статки, яких я так прагнув, не приносять мені задоволення...»
Аж раптом казна-звідки знову вигулькнув той самий чарівник, який допоміг йому минулого разу, і сказав так:
– Ти замовив дім, але не попросив до нього тепла та затишку. Ти забажав вродливу дружину, але не згадав про кохання й порозуміння. Ти захотів грошей, але забув про свободу, силу і радість, яку вони можуть подарувати. Отож іди і створюй усе це самотужки!
Чарівник зник, а чоловік опинився у своїй старій хаті, без дружини та коштів, проте відтепер він напевне знав, чого бажає насправді.