Якось учитель Лао-Цзи разом із учнями прямував до царства Вей і вирішив попоїсти коло дороги. Помітивши на узбіччі старезний череп, учні вказали на нього майстрові.
Той уважно подивився на череп і промовив:
– Лиш я та він розуміємо, що не існує ні народження, ні смерті. Тож марно тужити, думаючи про смерть! І так само марно радіти життю!