Купив собі один селянин новий будинок – великий, гарно оздоблений і затишний, а до нього ще й садочок із плодовими деревами. Проте його заздрісний сусід повсякчас намагався зробити йому якусь шкоду: то сміття у двір підкине, то свиней у квітник пустить, то ще щось гидотне вигадає...
Якось прокинувся селянин у гарному гуморі, вийшов на ґанок – а там... цебро з помиями стоїть! Ну, взяв він отой подаруночок, помиї вилив, а цеберко відмив, щоби назбирати туди найкращих, найстигліших яблук. Потому пішов він із цебром до сусіда, а той чує стукіт у двері та й думає: «О, нарешті вдалося його роздратувати!» Сподіваючись на бучну сварку, заздрісник поспіхом відчинив двері – однак побачив повне цеберко яблук, а ще привітну усмішку свого щасливого сусіда.
– Хто на що багатий, той тим і ділиться! – мовив гість.