Один дука якось покликав свого будівничого і наказав:
– Зведи для мене гарненький будиночок! Я хочу подарувати його своєму другові.
Будівничий запитав, чи будуть якісь особливі побажання, на що дука відповів:
– Усе на твій розсуд. Роби так, ніби будуєш для самого себе.
Хитрий будівничий швидко зметикував, що на цій справі можна добряче підзаробити. «Якщо використати не надто якісний матеріал отут чи нашвидкуруч зробити щось отам, ніхто й не помітить, – подумав він. – Бо лише мені буде відомо про ці недоліки! Зате я зможу виконати завдання в короткі терміни, без зайвого клопоту, ще й за гарні гроші».
Отож, коли роботу було завершено, будівничий негайно повідомив про це дуці. Той прийшов, уважно все оглянув, а тоді проголосив:
– Чудово! Мені подобається! Я дуже дякую тобі за вірну службу і дарую в якості винагороди оцей будинок!